Он всматривался в лица прохожих, отыскивая огонек жизни. Но в ответ лишь чья-то усталость. А если горели глаза, то каким -то чуждым огнем. Без тепла, без любви. Он продолжал идти. Вот идет девушка легкой походкой. Остановилась. Тянет перегаром. Вульгарна. Становится ближе.
- Ты не меня ищешь? - Она заглянула в душу...
И тут что-то случилось. У нее потекли слезы. Он лишь смотрел печально ей вслед. Походка ее не была уже такой легкой, но словно оставила что-то. Она оглянулась. Он все еще смотрел...Он пошел дальше. Где ты? Глаза, что так ищут, горят по-другому. Он отыскивал ее в лицах прохожих. Где ты? Она, что дарила ему встречи. Встречи, что стали печалью. Они растворились, забились в угол прошлого. Теперь им так холодно. Потому он вышел, хотя бы посмотреть вслед поездам. А может провести взглядом закат солнца. Оно ему улыбалось. Где ты? Уже долго не видел ее.
Я растворюсь в крике чаек. Я буду огнем в твоей печи. Я буду весною в твоей души. Не отпускай. Я все еще жду...
Он продолжал искать. Вдруг она вспомнит. Она ведь не была сном. В окне ведь был не мираж...Солнце зашло, лишь оставляя красные пятна, которые медленно растворялись, сливаясь с наступающей ночью...
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 13506 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
